- уладнувати
- —————————————————————————————ула́днуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
уладнувати — (вла/днувати), ую, уєш, недок., уладна/ти (владна/ти), а/ю, а/єш, док., перех. Те саме, що улагоджувати 1), 2) … Український тлумачний словник
владнувати — див. уладнувати … Український тлумачний словник
лагодити — джу, диш, недок., перех. 1) Усуваючи пошкодження, робити придатним для користування; ладнати (у 2 знач.). 2) перен. Усувати, ліквідувати непорозуміння, припиняти сварки тощо. || Уладнувати, виправляти (у 2 знач.). || Робити менш відчутним;… … Український тлумачний словник
оборудувати — ую, уєш, недок. і док., перех., розм., рідко. 1) Уладнувати, впорядковувати що небудь, досягаючи бажаних результатів. 2) Розміщувати, влаштовувати … Український тлумачний словник
розхлебтувати — ую, уєш, недок., розхлебта/ти, хлебчу/, хле/бчеш, док., перех., розм. 1) Гуртом з їдати або випивати щось рідке. 2) перен. Розплутувати, уладнувати яку небудь заплутану, перев. неприємну, справу … Український тлумачний словник
уладнати — див. уладнувати … Український тлумачний словник
уладнуваний — (вла/днуваний), а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до уладнувати (вла/днувати) … Український тлумачний словник